Про мене

Царик Марія Богданівна
Рік народження –1977
Освіта – вища (закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка)
Спеціальність за дипломом – “ Філолог. Викладач української мови та літератури ”
Педагогічний стаж – 18 років

Педагогічне кредо: "Щоб гарним викладачем, треба любити те, що викладаєш"

Опис досвіду роботи

Працюю учителем української мови та літератури в Суходільській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів з вересня 1999 року. Закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка за фахом «Філолог. Викладач української мови та літератури». Курсову перепідготовку пройшла у 2016 році в КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» (свідоцтво від 09.12.2016р. №003310).

Упродовж своєї педагогічної діяльності домагаюся від учнів свідомого прагнення до вивчення української мови і літератури. Оскільки інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, вимагають нової школи, метою якої є створення «умов для розвитку і самореалізації кожної особистості» («Національна доктрина розвитку освіти»), мовна освіта в Україні спрямована на формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє літературною мовою в усіх сферах суспільного життя. Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є вироблення у школярів компетенції комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови в різних життєвих ситуаціях; ознайомлення з мовною системою як основою для формування умінь і навичок – орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних; формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських цінностей, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Для вирішення поставлених завдань, оскільки виникає питання не «що вчити?», а «для чого вчити?» і «як учити?», я працюю над проблемою «Використання текстів різних стилів для навчання мови і мовлення».

У роботі над цією проблемою я опираюся на наукові та практичні дослідження мовознавців: Варзацької Л. О., Бондарчук Л. І., Мацько Л. І., Ярмолюк А., Пономаріва О., Мельничайко В. Я.

Поняття «мова» і «мовлення» співвідносяться між собою. Мова – це нормалізована система звуків, морфем, слів та правил їх сполучень на морфологічному, синтаксичному, логічному рівнях, тобто система знаків, що є основним способом спілкування, переробки і передачі інформації. Мовлення – це застосування мови у процесі спілкування. Мова як система – виключно суспільне явище, вона постійна, стала, має нормативний характер і зобов’язує кожного, хто нею користується, підпорядковуватися її законам, а мовлення – індивідуальне, динамічне, ситуативне. Мовленнєва діяльність людини включає мову і мовлення як внутрішні засоби та способи її реалізації.

Щоб досягти єдності цих двох нерозривних процесів – засвоєння мовних явищ і застосування їх у монологічному мовленні – я пропоную на уроках української мови використовувати тексти різних стилів, тому що у текстах мовні явища (фонетичні, лексичні, словотворчі, граматичні) ми розглядаємо у контексті мовлення, ведемо спостереження, як взаємодіють мовні одиниці у процесі комунікації, яка їх роль у вираженні думки. Обираючи тексти, у яких виучувані мовні явища є типовими, є можливість на всіх етапах формування мовних понять вести спостереження над взаємодією фонетичних, лексичних, словотворчих, граматичних явищ у зв’язних висловлюваннях та вчити дітей добирати слова, речення з огляду на мету та умови спілкування.

Обираючи текст для використання на уроках мови, варто звертати увагу на реалізацію усіх змістових ліній шкільного курсу української мови: мовної, мовленнєвої, соціокультурної, діяльнісної. Основними критеріями, якими я керуюся при відборі текстів для використання на уроці української мови є:

1) країнознавчий (наповненість тексту відомостями про історію країни, найвидатніші досягнення культури, освіти, науки, спорту, зразки художніх творів);

2) мовний (дібрані тексти мають давати певні уявлення про основні функціональні стилі сучасної української мови, текст має бути насичений комунікативно-значущою лексикою відповідної тематичної групи для збагачення словникового запасу учнів, мовними явищами, які вивчаються на уроці);

3) комунікативний (дібрані тексти мають давати можливість формування комунікативних умінь, вони мають бути проблемного характеру, щоб учні вчилися мислити, аргументовано доводити свою точку зору);

4) виховний (найкращі зразки художніх творів не можуть не зворушити дитячого серця своїми чистими помислами, любов'ю до всього живого, почуттям милосердя, докором людям за їхню жорстокість і бездуховність. Використання дидактичних текстів екологічного спрямування допоможе учням усвідомити себе часточкою природи, часточкою Всесвіту);

5) доступність тексту для учнів даного віку (занадто складні тексти можуть викликати розчарування учнів, позбавити їх віри в успіх; занадто легкі тексти також не бажані, оскільки відсутність моменту переборювання труднощів негативно відображається на зацікавленості учнів роботою з текстом, втрачається розвивальна функція у самому процесі навчання мови).

На уроках української мови я використовую тексти різних стилів. При цьому спосіб використання тексту визначається видом знань. Наприклад, при вивченні граматичних понять текст є основою евристичної бесіди; розкриваючи сутність правил текст використовую для постановки проблем, як опору для побудови розповіді вчителя, що поєднується з елементами бесіди.

Найпоширеніші способи використання текстів:

- використання тексту для постановки проблеми;

- евристична бесіда на основі аналізу тексту;

- евристична бесіда на основі зіставлення двох текстів; евристична бесіда з опорою на драматизацію дії;

- евристична бесіда, яка ґрунтується на переконструюванні тексту та порівнянні його з первинним;

- комплексні вправи на закріплення граматичних знань, умінь та навичок,розвиток умінь аналізувати зв’язки слів у реченні;

вправи на удосконалення знань у процесі складання зв’язних висловлювань, розвиток мовленнєвих умінь (робота над змістом, композицією висловлювань, збагачення словникового запасу, побудова словосполучень і речень).

Наведу фрагменти уроку, у якому використовуються тексти різних стилів евристична бесіда евристична бесіда евристична бесіда з метою розвитку мовленнєвих умінь. Це урок «Поняття про стилі мовлення, сфери їх уживання». Під час проведення цього уроку тексти використовуються для спостереження над вираженням тієї самої думки у текстах різних стилів, редагування тексту, у якому є порушення стильової єдності. у дітей формується розуміння, що залежно від мети та умов спілкування говоримо по-іншому, використовуємо певний стиль мовлення.

Фрагмент 1

Прочитайте подані тексти. Про в них ідеться?

Текст 1-й.

Десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім... Щось насувалося грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилося у небі.

(С. Васильченко).

Текст 2-й.

Грім – звукове явище, яке супроводить електричні розряди в атмосфері під час грози. Виникає внаслідок раптового нагрівання та розширення повітря вздовж шляху блискавки. Явище грому має характер гуркоту. (З енциклопедії).

Текст 3-й.

- Сину, невже ти попав під зливу?

- Ой, ішов полем, гляну – а хмари аж чорні. Тут як налетів вітер, як загуркотіло, аж у вухах позакладало. Ще й блись та блись із неба. А тоді як полило, ніби з відра. Сховатись було ніде. Оце на силу додому добіг (З живого мовлення).

Спостереження над вираженням тієї самої думки у текстах різних стилів:

Про в них ідеться?

У яких ситуаціях, сферах життя може вживатися кожен із запропонованих текстів?

Чим відмінні ці тексти? До розмовного чи книжного мовлення вони належать?

Узагальнення: у різних випадках висловлюємося по-різному, стиль тексту залежить від мети спілкування.

Фрагмент 2

Прочитайте текст

Вода - найпоширеніша речовина на Землі. Вона займає три чверті планети, точніше 71% поверхні Землі. Без води людина не проживе більше 10 днів. Дивовижно, але тіло людини теж на 70% складається з води.

- Сину, принеси водички з криниці, бо вже ні вмитися, ні обід приготувати. Біжу, мамо, я скоро!

Покропив Сірий Вовк Івана-царевича мертвою водою - загоїлися рани, покропив живою - ожив царевич і став ще кращим, ніж був.

Усе, що відбувається в нашому організмі, пов'язане з водою. Вона супроводжує нас всюди з першої і до останньої миті нашого життя.

Поміркуйте: у чому помилковість висловлювання. Виправте текст.

Пропоную фрагмент уроку «Відмінювання іменників ІІІ відміни» (6 клас), у якому текст використовується для формування граматичних навичок. Оскільки в мові відображається певний зміст, мовні одиниці не можуть розглядатися поза змістом. Тому робота проводиться над виучуваною мовною одиницею у живому мовленні.

Вправа. Прочитайте текст, доберіть до тексту заголовок.

Текст

Запорізькі козаки з великою прихильністю ставилися до своєї зброї. дбали не тільки про її високі бойові якості, а й про красу, оздоблення…

Окрім доброї зброї, козаки мали прекрасні риси, які зауважували іноземці. Так П’єр Шевальє пише: «Мешканці України називають себе козаками і з гордістю носять це ім’я. Мають гарну постать, бадьорість і спритність до всякої роботи. Вони щедрі, дуже волелюбній не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі й хоробрі». (Із книги «Як козаки воювали»).

Знайдіть у тексті іменники ІІІ відміни, випишіть їх, визначте відмінок кожного.

Які іменники ІІІ відміни можна утворити від прикметників із останнього речення тексту?

Використання текстів різних стилів на уроках української мови ефективне при закріпленні граматичних знань, тому що граматичні знання не тільки повторюються, а й вводяться у мовленнєву практику. реалізується ця дидактична мета застосуванням комплексних вправ, тобто на основі дібраних текстів ставимо завдання як граматичні, так і мовленнєві. Такою комплексною постановкою завдань досягається органічна єдність засвоєння мовних знань і застосування їх з метою спілкування, програмується розвиток граматичних і мовленнєвих умінь.

При використанні на уроках української мови текстів різних стилів активізувалася пізнавальна діяльність учнів. Вони вільно визначають стильову приналежність тексту, вміють виокремлювати із текстів виучувані мовні явища. У мовленнєвій діяльності учні дотримуються тих мовленнєвих вимог, які вони спостерігали в опрацьованих текстах. Опора на тексти при вивченні мовних явищ і застосуванні їх у мовленнєвій діяльності розвиває логічне мислення школярів, виховує чутливість до слова, формує вміння слухати, читати, говорити й писати.

У роботі над проблемою використовую сучасні педагогічні технології (проектну, створення комунікативного середовища, інформаційно-комунікативну, особистісно зорієнтоване навчання, проблемне навчання, традиційні та інноваційні методи та форми навчання), а також проводжу позакласну роботу. Використовую стратегію «Без похвали і нагород». Щоб заохотити учнів до співпраці використовую вирази: «Я б також так зробив», «Не хвилюйся, всі помиляються», «Нам не обійтися без твоєї допомоги». Застосовую також і такі інтерактивні методи і прийоми: «Мікрофон», Мозковий штурм», «Займи позицію». Особливої ваги надаю методу «Ситуативне моделювання», суть якого полягає у створенні певної ситуації і складанні діалогів на задану тему. Важливим при цьому є використання етикетних виразів: «Доброго дня», «Прошу вибачення», «Хай щастить» та інших. На мовлення учнів впливає також використання ігрових технологій, бо вони формують спостережливість, вдумливість. На уроках використовую ігри «Хто швидше?», «Каталог помилок», ребуси, кросворди, вікторини.

Цікавими, на мій погляд, є методи і прийоми проектного навчання, бо презентація власних результатів стимулює учнів до праці (проекти «Календарно-обрядові пісні рідного краю», «До мови серцем прихилюсь», «Стежками рідного краю»).

Інноваційне навчання вимагає проведення нестандартних уроків, практикую уроки-інсценізації за творами Івана Керницького («Іван Керницький «Різдвяна казка», 5 клас), уроки-подорожі («Подорож до країни Морфології», 6 клас), уроки-дослідження (цикл уроків з літератури рідного краю за творчістю Івана Керницького 5-9 класи), інтегровані уроки.

Крім застосування принципів і засобів навчання велике значення має ефективний добір вправ, зокрема вправи лексико – фразеологічні, орфоепічні, вправи з вироблення навичок монологічного і діалогічного мовлення, вправи з використанням дидактичної гри, вправи проблемно-пошукового характеру.

Зазначені методи і форми, підібрані вправи спрямовані на успішне навчання, а багата літературна спадщина нашого народу, творчість сучасних поетів і письменників дозволяє підібрати емоційно забарвлені висловлювання, цілі тексти і підпорядкувати їх загальній меті – осмисленню норм української літературної мови.

Особливе місце у моїй роботі належить вивченню і популяризації творчості письменника-земляка Івана Степановича Керницького. Новели цього автора залюбки читаються учнями, легко піддаються інсценізації. Розробила сценарій і презентацію літературно-музичної композиції «Іван Керницький – письменник, «окрилений благословенням рідної землі»», сценарій і презентацію усного журналу ««Твори Івана Керницького, як цінний українознавчий матеріал на уроках гуманітарного циклу», була співавтором літературної вікторини «Що ми знаємо про Івана Керницького?», презентації творчості письменника «Нап’ємося водиці з Івасевої криниці». За кошт меценатів учні нашої школи переглянули виставу Національного академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької за п’єсою І.Керницького «Муза в офсайді».

Упродовж віків ключовими фігурами в школі є учитель і учень. Учитель шукає і знаходить свої способи і методи роботи, така продумана творча діяльність педагога викликає в учнів зацікавленість виучуваним предметом. Підібрані мною форми і методи роботи спрямовані на виконання Державного стандарту базової і повної середньої освіти, а саме, формування комунікативної компетенції. Готуючись до кожного уроку, я намагаюся будувати свою роботу методично грамотно, продумано, щоб готувати до життя духовно багату мовну особистість, готову до активної, творчої діяльності в усіх сферах життя демократичного суспільства.