Дослідницька робота

 Дослідження творчості Івана Керницького

Вивчення творчості Івана Керницького на уроках літератури рідного 

Програмою з української літератури (Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013) передбачено розділ «Література рідного краю». У «Пояснювальній записці» зазначено: «Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виділено 4 години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду».
Вивчення літератури рідного краю сприяє осмисленню учнями історії своєї малої батьківщини, духовного життя та національних традицій рідного краю, формуванню національної свідомості, патріотизму, а також є могутнім виховним засобом, що стимулює самовдосконалення і саморозвиток особистості учнів, для яких приклад вихідця з рідного села чи міста слугує орієнтиром, додає впевненості у собі, віри у власні сили і можливість власних успіхів.
У чинних програмах з української літератури відсутній список рекомендованої літератури, не деталізовано тематику ні уроків літератури рідного краю, ні позакласних заходів літературно-краєзнавчого характеру, адже для кожної області України вони різні.

У даному посібнику рекомендовано для вивчення на уроках літератури рідного краю творчість українського письменника – Івана Керницького, який народився в селі Суходолі Бібрецького повіту (тепер Перемишлянський район Львівської області). Твори письменника є тим дорогоцінним джерелом, з якого ми черпаємо знання про свій народ, його мову, історію, звичаї та традиції.


Сценарій 100-річчя

Літературно-музична композиція,присвячена річниці від дня народження Івана Степановича Керницького

"Іван Керницький - письменник, "окрилений благословенням рідної землі""

«Йду окрилений, повний безмірного щастя й любові

 і несу в серці безцінний скарб — благословення рідної землі, а на чолі — шорсткий батьків поцілунок, що променіє, як усі зорі на синім небі».

Іван Керницький

«… моя Батьківщина завжди буде близько мене і зо мною,

і я відчуватиму її благословення, як останній дотик

материної долоні на моїй голові…»

Іван Керницький

Перейти за посиланням

https://drive.google.com/file/d/16DOmwiGNvnacrUZhp8Bif1jUjZNtYBqm/view?usp=sharing

Пошуково-дослідницький проект

"Стежками рідного краю"

І. Інформація про проект

1.1. Назва проекту.

«Стежками рідного краю»

1.2. Виконавці проекту

Учні  Суходільської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

1.3. Цільова аудиторія

Учні школи, жителі села.

1.4. Географічна територія, на яку поширюється діяльність проекту

Село Суходіл

1.5. Терміни реалізації проекту

2015-2016 н. р.

ІІ. Опис проекту

2.1. Завдання проекту.

 Поглибити знання з історії рідного краю, біографії Івана Керницького.

 Спонукати до пошукової діяльності, активного мислення школярів, стимулювати прагнення до відкриттів.

 Виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю, видатних постатей рідного села.

2.2. Стислий опис проекту

Проект розрахований на учнів 5 - 9 класів. Під час виконання Проекту учні досліджували історію рідного села,  біографію Івана Керницького. Учасникам пропонувалося завдання: дослідити історію виникнення села, віднайти відомості про місце народження Івана Керницького,  родинні зв’язки сім’ї Керницьких з суходільцями.

Узагальнені  результати досліджень  презентуються на майстер-класі «Інновації в управлінській діяльності: організація пошуково-дослідницької роботи».

ІІІ. Опис діяльності (строки реалізації проекту)

3.1. Перелік заходів, що були проведені в рамках реалізації проекту.

 Створено ініціативну групу.

 Зібрано довідковий матеріал.

 Проведено роз’яснювальну роботу.

 Створено експозицію у шкільному музеї.

 Матеріали узагальнено в презентацію, публікацію, готується матеріал для розміщення на сайті.

ІV. Результати реалізації проекту

4.1. Основні результати реалізації проекту.

 Інформування громадськості.

4.2. Вплив проекту на місцеву громаду

 Поглибили знання з історії рідного краю, біографії Івана Керницького  та дізналися про родинні зв’язки сім’ї Керницьких з суходільцями.

 Виховується інтерес до історичного минулого рідного краю

4.3. Проблеми, що виникли під час реалізації проекту.

Проект довготривалий, тому що залежить бід багатьох чинників.

4.4. Перспективи розвитку проекту.

Проект повинен закінчитися результативно та привернути увагу не лише жителів села Суходола, а і всіх шанувальників творчості І.Керницького.

«Твори Івана Керницького як цінний українознавчий матеріал на уроках  гуманітарного циклу»

Усний журнал «Твори Івана Керницького як цінний українознавчий матеріал на уроках гуманітарного циклу»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість                         І. Керницького, розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, вміння виразно читати художні твори; формувати світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості І. Керницького, рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчуття.

Обладнання: портрет І. Керницького, міні-бібліотечка його творів

Хід роботи

Вступне слово вчителя

1 сторінка

1 учень: У кожної людини є своя маленька Батьківщина: це  домівка, вулиця, село, де вона народилася. Все це є частиною великої Батьківщини – нашої славної України. Ми всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.

2.                   Є в кожного рідний куточок землі,

                      Який живить душу і серце плекає,

                      Він завжди розрадить у світлі й пітьмі,

                      Тут кожна струна переливами грає,

                      Тут клени березам нашіптують щось,

                       Із вітром кружляють зелені ялини,

                      Тут мамині мрії і в сонце, і в дощ

                       Гойдають ласкаво в піснях солов’їних.

3. Для нас – суходільців – таким рідним куточком на Землі є заховане поміж горбами та лісами село мальовниче село – Суходіл. Тут зростали наші батьки, тут проходять дні нашого дитинства.

 4. Яскравим українським колоритом,

Мов вишите, пишається село,

Простенько вбране чебрецевим квітом,

З якого сонце до небес зійшло.

Зігріте праслов’янською любов'ю

Моє село – від пращурів-дідів,

Благословенне працею людською

І Божим Духом із покон-віків.

5. Я відчуваю тут своє коріння,

З якого живлюсь, дихаю й росту,

Бо я – землі священної творіння,

А значить – маю місію святу –

Добро творити, вірити, кохати

На цій прадавній сонячній землі,

І серцем щиро те оберігати,

Що тут зродилось – в рідному селі.

Галина Ткаченко

6. У Суходолі народився письменник Іван Керницький.  Його колиску колисав вітер рідного села, свої перші кроки він зробив на тих самих стежках, якими кожного дня ходимо ми.

7. «Маленький Суходіл… Чому це болотисте й моклякувате селище назвали «Сухим долом» - важко збагнути, - писав Іван Керницький, - факт залишається фактом, що я там родився і хрестився».

8. Він наш земляк, що зумів прослатися своїм талантом наше село та Україну на весь світ. У своїх творах він творив образ рідної землі, описував свій народ, його звичаї, побут; вдався до характеристики окремих людей; змальовував село взимку, весною, літом, восени; описував його будні та всі визначні свята; усі митарства і радості своїх співвітчизників.

9. Твори Івана Керницького стають для нас тим дорогоцінним джерелом, з якого ми черпаємо знання про свій народ, його мову, історію, звичаї та традиції -  ми пізнаємо Україну. Тож не лінуймося схилити голову, щоб напитися з джерела творів письменника-земляка й увібрати з них любов до рідного краю.

Звучить пісня «Моя Україно»

2 сторінка

1. Кожен вид мистецтва має свій матеріал для створення образу. У літературі таким матеріалом є слово - вияв душі кожної людини і всього народу.

2. Ти — весь у слові, як у сповиткові, 
З колиски до калини при горбі... 
І вже коли ти похитнувсь у слові, 
Вважай, що похитнувся у собі. 
                             (Б. Олійник)

3. У поета тільки слово,

Тільки слово, більш нічого –

Слово правди і свободи,

Слово гідності і честі,

Слово мужності і віри,

І любові, і надії,

І покари грізне слово.

4.У поета тільки слово,

Тільки слово, більш нічого,

Тільки думи на папері,

Тільки думи, тільки муки,

Тільки помисли високі,

І здійма свою він зброю –

Слово правди полум’яне.

                  (І. Коваленко)

5. Іван Керницький – письменник, який писав словом, багатим і поетичним. Мова його творів стисла й емоційна, прикрашена соковитою народною мовою, він уміє легко володіти нею.

6. З книжок Івана Керницького б’є животворне джерело свіжої мови – поетичної, метафоричної, ритмічної, не приправленої сентиментальною жуйкою, не прилизане, а шорстке, як руки хлібороба, живцем – до найдрібніших деталей узяте від людей.

7. Важливою рисою майстерності письменника є глибокий ліризм і ніжний гумор: він умів одним словом сповнити світлом понуру картину дійсності, автор скаже одне речення, а перед нами постають картини природи чи людського життя.

8. «Сонце пряло куделю бабиного літа, співало золоте веретено дзюрчанням ясної ріки, моталося крихітне прядиво по зжовклому картоплинні, по осотах, по соняшниках клаповухих, задивлених осторожно у синю даль».

9. «Земля свята, напучнявіла з гіркого поту мого батька і діда. Земля родюча і плодюча, що пахне амброю і материними грудьми. Земля, що дає чорний хлібець діточкам з русявими кучерями та чорну труну струдженим кісткам батьків.

Земля благословить».

 «Йду окрилений, повний безмірного щастя й любові і несу в серці безцінний скарб — благословення рідної землі, а на чолі — шорсткий батьків поцілунок, що променіє, як усі зорі на синім небі».

Виступ вчителя української мови.

3 сторінка

1. Іван Керницький – письменник-гуморист, фейлетоніст, професіонал-журналіст і шляхетна людина. Він належав до тої нечисленної когорти людей, які не мають ніяких ворогів. Ніхто йому не був ворогом, зате мав багато друзів.

2. Його творчість – зразок того, як потрібно любити людей. Він гуманіст в широкому розумінні цього слова, бо ототожнює себе з людиною, про яку писав, і тому його гумор ніколи не переростає у гірку іронію.

3. Ти всю гріховність списував у книги

Спихав смішних героїв, мов у міх

 І їхні чудернацькі подвиги і здвиги,

Та й людям дарував ти їх на сміх.

І виповнився типами смішними

Ще в Водниках пошитий творчий міх:

Оповідання, п’єси, шаржів рими

І фейлетони – все, що впхати міг.

4. «Як колись у сіру давнину його предки  вгощали свіжою джерельною водою найвищу знать з самими князями включно, так він тепер угощає нас найкращими напоями з чистих криниць свого таланту» (Осип Тарнавський).

Інсценізація уривка з твору «За товаром»

Виступ вчителя української літератури.

4 сторінка

1. Що означає «бути українцем»? Не лише народженим або стихійним, а свідомим, який розумом і серцем відчуває українство. Це постійна праця думки, пізнання історії свого роду, народу.

2. Хоч немає вже й окремого рядка в паспорті про національність, усвідомлюємо, що належимо до роду з тисячолітньою історією, який увібрав в себе знаки культури, звичаїв, особливості природи – місця на землі, де живуть українці.

3. Творчість  справжнього письменника – це чесно написана історія свого народу, у якій немає хронології в датах, а є неповторний живопис своєї епохи.

4. Історія наша – це є пам`ять народу,
Що приходить до нас із далеких часів
І письменні мужі українського роду
Це ж писали для нас, для прийдешніх віків.

5. «Моя батьківщина завжди буде близько мене і зі мною», - писав Іван Керницький. На підтвердження цих слів зауважмо, що він називав Україну  словами «Рідний Край» і завжди писав ці два слова з великої літери. Свою любов до Вітчизни він виразив через спогади, через переживання, через роздуми.

6. У своїх творах письменник мало заглиблювався у далеке минуле   свого народу. Він спостерігав за сучасним йому життям, знав село і селянина, знав місто і його жителів, тому у творах показав правдиве життя Західної України у період між двома війнами.

7. Твори Івана Керницького вражають високою національною ідейністю, уболівання за трагічну долю свого народу.

Виступ вчителя історії.

5 сторінка

         1.  Нас, українців, вивершують як націю і народ наші звичаї і традиції, наша віра в Бога.

         2. Існує в світі нездоланна сила

Освячена добром, любов’ю, миром

Господня віра і молитва щира

В душі християнина – дужі крила.

Злітає він до Божого престолу,

Покинувши земну буденність сіру.

І сяє незгасимим ореолом

Молитва щира і велика віра.

3.Велика віра – це щира і глибока побожніть  Івана Керницького, про яку згадували друзі. Він з насолодою пригадував різдвяну і великодню обрядовість у новелах «Колядники» і «Субітка», «З краю дитинства».

4. Уривок з новели «Субітка».

5. Ікер, як патріот рідного краю, знав постаті, які спричинилися  до розвитку його духовності.  Він не міг обійти у своїй творчості одну з найбільших українських постатей – митрополита Андрея Шептицького.

6. Митрополит Андрей – видатний церковний і громадський діяч, організовував  національно-релігійне життя у західноукраїнських землях, всіляко підтримував сиріт, обдарованих дітей з бідних родин.

Читання новели «Слуга Божий Андрей»

Виступ вчителя християнської етики

6 сторінка

1.  Світ мистецтва — це світ прекрасного! Світ, сповнений звуків, барв, неповторної краси ліній, форм. Світ людських почуттів і мрій. Світ народної мудрості та майстерності.

2. Я намалюю світ

Я намалюю олівцями світ,  Я намалюю те, про що так мрію.  Я намалюю замість снігу цвіт, Де кожна квітка - це чиясь надія.                       Яскраву крейду в руки я візьм́у                        І намалюю на асфальті диво.                        Свою дитячу мрію я здійсню:                        Бо кожному я намалюю крила. Ти хочеш жити так, як хочеш ти?  Тоді візьми лиш в руки олівці І намалюй собі такі світи, Де замість хмар є тільки промінці. 3. Синім - намалюю небо, Жовтим - житні колоски, А червоним, там, де треба, В житі покажу квітки. Намалюю сонце ясне І хмаринки в небесах, Щоб життя було прекрасне, Вірили всі в чудеса. 4.Я намалювала дивний світ… І події у ньому дивні… Це я намалювала казку… Учениця читає «Казку про нерозумне» І. Керницького.

4. Намалюю небо.

Намалюю крила.

Полечу до тебе,

 Україно мила.

Упаду я зерном

Та й біля хатини,

 І розквітну терном

 Для тебе, родино.

Учень читає новелу «Журавлі відлетіли»

Виступ вчителя образотворчого мистецтва.

7 сторінка

1. Твори Івана Керницького є для нас цінним українознавчим матеріалом, бо письменник протягом усього життя творив образ рідної землі. Він безмежно любив свою землю, уболівав за долю свого народу.

2. « Мої  скромні писання … Та хоч писані вони про  злобу дня, проте  не шукайте в них в них злоби, жовчі та їді, що ними, на превеликий жаль, ми тепер так часто затруюємо наше життя, собі на шкоду і сором, а на втіху лихим людям…»

3. Талановитий письменник, несправедливо забутий на довгі роки, своїм поетичним словом оспівував Україну, тужив разом з її народом.

4. «… моя Батьківщина завжди буде близько мене і зо мною, і я відчуватиму її благословення, як останній дотик материної долоні на моїй голові…»

Пісня «Чуєш кру-кру-кру»